Писана історія медицини Шумщини розпочинається звісткою в Київському літописі 1149 року. Шумськ згаданий там як центр волості – значного адміністративно – територіального об′єднання. Відповідно, можна вважати місто осередком двірської та військової медицини. Варто зазначити , що поширене в художній і науково – популярній літературі уявлення про середньовічну медицину, як ремесло знахарок і ворожок не відповідає дійсності. Постійні культурні контакти із Візантією призвели до запозичення і творчого переосмислення багатої медичної культури античності, а торговельні взаємини та міліані союзи з країнами Заходу дозволили оперативно запозичувати технічні новації. В результаті вже в ХІІ столітті звичною практикою на княжих і боярських дворах стала посада «лічця». Крім того «лічці дружинні» були неодмінною складовою військових частин . Літописи повідомляють нас про гарнізони в Шумську, Данилові, Стіжку. Традиційно центрами медицини були і монастирі . Традиційно центрами медицини були і монастирі . На Шумщині знаємо про монастирі в Шумську (1233), Обичі (1368), Валеві(бл.1400). В кожному селі та в кожному міському кварталі практикували і баби – повитухи.
Після переходу Шумщини до складу Великого князівства Литовського (1366) та Речі Посполитої (1569) її землі поступово переходять з монаршого у приватне володіння. Утворюються крупні маєтності шляхтичів Боговитинів (Шумська, Шумбарська), Денисковичів (Матвіївська), князів Четвертинських (Стожецька), Вишневецьких (Рохманівська) та Острозьких (Суразька). Суразька маєтність відіграла значну роль в становленні вітчизняної гуманітарної сфери загалом та медицини- зокрема. 1583 року князь Костянтин Острозький передав всі прибутки від неї «на шпиталь з академією». Не відставали від Острозьких й інші «некороновані королі Русі». Модою того часу була присутність в кожному маєтку лікаря з європейською освітою. Крім лікування самого магната та його родини «доктор медицини» мусів опікуватися здоров′ям надвірного війська та челяді. Втім, європейські університети того часу плодили куди більше лікарів, аніж їх потребували королівські та княжі двори Європи. Відтак поширилася приватна лікарська практика в містах. На Шумщині статус міста довший час мали Рохманів, Шумбар ( певний час мав Магдебурзьке право), Стіжок, Сураж,Дедеркали. Частим явищем були мандруючі лікарі, які пропонували свої вміння , де за них платили.
В такому стані медицина Шумщини проіснувала кілька століть. Радикальні зміни в галузі настали тільки після утворення в Російській імперії органів територіального самоуправління – земств, яким з кінця 1870 року була доручена опіка над місцевою освітою та охороною здоров′я. Вже в 1871 році в Шумську діяла лікарня на 5 ліжок, в якій працювали один лікар та акушерка. Саме на цю лікарню ліг тягар боротьби з епідемією холери 1895 року, спалахами інфекційних захворювань 1918-1924 років. Єврейська громада Шумська на початку ХХ століття утворила власну лікарню.
В «Пам′ятних книгах Волинської губернії» згадуються лікарі Шумської дільниці Давид Германович Якобсон(1911), Хайкель давидович Якобсон (1912-1915).
Згідно із адресною книгою Польщі за 1928 рік лікарями в Шумську були Герман Якобсон та Олександр Тумінський, стоматологом – Ц.Фішман, акушеркою- М.Добровольська , акушеркою в Матвіївцях працювала М.Дунаєвська.
1939 року було відкрито лікарню на 20 ліжок , де працювали лікар , стоматолог та 5 медичних сестер. В роки німецької окупації медичне обслуговування жителів Шумська та навколишніх сіл здійснювали два лікарі, які займалися приватною практикою. Прикметно, що кілька лікарів – євреїв були врятовані з шумського гетто українським збройним підпіллям і довгий час працювали в шпиталі Воєнної округи УПА «Волинь – Південь», викладали на курсах медичних сестер.
1944 року в Шумську відкривається лікарня на 25 ліжок, у Великих Дедеркалах на 20 ліжок. Одним з перших керівників охорони здоров′я Шумського району була завідуюча райздороввідділом Галина Миколаївна Гіркіна.
У 1945 році відкрита Катеринівська дільнична лікарня на 10 ліжок , яка працювала в структурі медицини Шумщини до 1991 року , коли Катеринівська сільська рада відійшла до Кременецького району.
У 1945 році була відкрита Тилявська дільнича лікарня на 10 ліжок.
З 1946 по 1959 рік колектив Шумської районної лікарні очолив головний лікар Володимир Іванович Маринюк.
В 1950 році відкрито дільничу лікарню в с.Матвіївці. Лікарня працювала до 1963 року, а зараз там функціонує амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
З 1959по 1968 роки головним лікарем Шумської районної лікарні працював Леонід Микитович Форисюк.
В 1961 році в Шумську відремонтовано будівлю, де розміщено хірургічне,
гінекологічне і пологове відділення.
В 1967 році – корпус , де було розміщено ЛОР і дитяче відділення. Згодомтам працювало інфекційне відділення.
З 1968 року по 1996 рік головний лікар Шумської районної лікарні – Володимир Сергійович Стасишин.
З 1983 року окрасою нашого містечка стала прекрасна триповерхова лікарня. В цьомі медичному комплексі 198 кімнат, загальною площею 3397 м2 : палати, лікарські кабінети, маніпуляційні кімнати , підсобні приміщення… На трьох поверхах розміщено поліклінічний , дитячий, хірургічний, терапевтичний, ЛОР та травматологічний , неврологічний, приймальний, пологовий, гінекологічний відділення, лабораторія, рентгенівський та фізіотерапевтичний кабінети, відділення швидкої,АІТ. Стаціонар розрахований на 185 ліжок, поліклініка – на прийом 300 пацієнтів щоденно.