Дисплазія кульшового суглоба — це порушення нормальної анатомічної будови суглоба, за якого головка стегнової кістки не зіставляється з кульшовою западиною тазової кістки, що призводить до функціонального розладу опорно-рухового апарату. Захворювання виникає у новонароджених, у яких в процесі внутрішньоутробного розвитку суглобових компонентів сталася генетична поломка. Другий поширений термін, що позначає цю патологію, — вроджений вивих стегна.
Згідно зі статистичними даними, в Україні дисплазія кульшового суглоба діагностується у 5-20% новонароджених дітей, причому у дівчаток в 5-6 разів частіше. Це поширена патологія, яка при своєчасному виявленні та правильній терапії успішно лікується, але при їх відсутності може провокувати розвиток важких ускладнень і стати причиною ранньої інвалідності.
У здорового немовляти кульшовий суглоб є «незрілою» анатомічною структурою. Свого «дорослого» вигляду він набуває після його активного залучення до пересувань (повзання, сидіння, ходіння). У нормі, кульшовий суглоб представлений ідеально співставними головкою стегнової кістки та поглибленням тазової кістки (їхніми суглобовими поверхнями), які утримуються суглобовою капсулою, зв’язками та хрящовою пластинкою (лімбусом).
Симптоми патології найчастіше проявляються відразу після народження дитини. Ранні явні ознаки захворювання такі: одна ніжка коротша за іншу, асиметрія сідничних складок;неповне розведення ніжок при зігнутих колінах, додаткова складка на сідниці;підвищений тонус м’язів спини;положення тулуба дитини С-подібне, дитина тримає голівку на одній стороні, на одній руці кулачок стиснутий, виникнення «клацання» при спробі пасивного згинання ноги в кульшовому суглобі, зовнішнє відведення ураженої ноги під час сну, обмеження рухливості в ураженому суглобі (за утрудненого відведення стегна).
За відсутності адекватного лікування можуть приєднуватися додаткові вторинні ознаки захворювання:деформація хребта (сколіоз, лордоз), вальгусна деформація стоп, порушення ходи («качина» хода, накульгування), атрофія м’язів ураженої ноги.
Загальний огляд дитини дозволяє виявити патогномонічні симптоми дисплазії кульшового суглоба.
Додаткові методи діагностики охоплюють:УЗД кульшових суглобів — застосовується у дітей до 3 місяців життя та рентгенографічне дослідження кульшових суглобів (можна робити з 3-місячного віку) допомагає ідентифікувати порушення співвідношення головки стегна та кульшової западини тазової кістки
Принципи лікування дисплазії кульшових суглобів у дитячому віці такі: негайний початок терапії відразу після встановлення діагнозу, ноги дитини повинні бути зігнуті в колінних і кульшових суглобах із латеральним відведенням, максимальне збереження фізичної активності дитини, наскільки це можливо, тривалість і безперервність лікування, застосування лікувальної гімнастики, фізіотерапії, масажу.
Виконання цих правил здійснюється за допомогою: широкого сповивання (забезпечує зігнуте та відведене положення кульшових суглобів), стремен Павлика (сучасні ортопедичні вироби виготовляються з м’яких матеріалів, що дозволяють утримувати ноги в зігнутому та відведеному положенні), ортопедичних шин Фрейка, ЦІТО, Розена, Волкова, Шнейдерова, апарату Гневковського (використовуються тільки за складного вивиху кульшового суглоба), лікувальної гімнастики (дозволяє зміцнити м’язи ніг і забезпечує фізичну активність дитини), масажу, спрямованого на поліпшення кровопостачання та розслаблення м’язів, мануальної терапії — ефективного методу для зняття напруги та зміцнення м’язів, запобігання деформації скелета (хребта, стоп), знеболювання, фізіотерапії (електрофорез, парафіно-озокеритові аплікації). Хірургічне лікування проводять за істинного вивиху кульшового суглоба, який не коригується за допомогою консервативних методів, або за повторного вивиху після закритого вправлення. Усі операції виконують у дітей після 1 року.
Порушення функції нижньої кінцівки, ходи, біль в кульшових суглобах і поперековому відділі хребта – ось далеко не всі наслідки запущеної дисплазії. А тому всім батькам потрібно знати перші ознаки дисплазії кульшових суглобів у дітей і розуміти важливість своєчасних візитів до ортопеда.
Рання діагностика і правильне лікування допоможуть уникнути ускладнень. Пам’ятайте, чим раніше буде поставлений діагноз, тим більш сприятливим буде прогноз лікування!
Дитячий лікар ортопед-травматолог Михайло Бурчинський